Joomla Sport Template

  19 січня православні та греко-католицькі християни відзначають третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу Водохреща (Йордан).

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.

Цього дня до церкви йдуть навіть ті, хто не вірить у «чудеса». По що? По диво.

Навіть набрана у день Водохреща вода з-під крана, кажуть, зберігає свою силу протягом року. І вчені теж підтверджують, що хрещенська вода має особливу кристалічну будову. Один професор Алтайського політехнічного інституту провів біологічний і фізичний аналіз святої води. Після ретельної фіксації отриманих даних свята вода додавалася у звичайну водопровідну воду у співвідношенні 10 мл святої до 60 л тієї, що «з-під крану». Новий аналіз показав: через певний час 60 л звичайної води перетворювалися на святу, тобто її біологічні та фізичні параметри змінювалися чудесним чином.

Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією, церемонія освячення води також відбувалася під відкритим небом: на берегах річок, струмків, озер. Ще наші діди-прадіди у морозну погоду прорізували ополонку у вигляді хреста і занурювалися у цілющу воду. Тоді будеш здоровим увесь рік! Очевидно, що необхідною умовою проведення такого обряду є «справжня» зима і, не в останню чергу, бажання людей організувати сам захід.

У коростенців та жителів району така традиція теж є. Вже багато років «цілющі» купання проходять у святому джерелі під назвою Кипляче біля монастиря ікони Казанської Божої Матері в Чоповичах.

Існує легенда, за якою в 1911 році двом жінкам у вогняному сяєві з'явилася ікона Пресвятої Богородиці. Жінки спробували узяти її, але вона опекла їх своїм сяйвом, а на місці де вона лежала забило джерело з киплячою водою. З тих пір, це місце стали називати Урочище Кипляче. Лише місцевий священик після проведення священного обряду зміг взяти ікону в руки. Слава про джерело, що почало бити з місця, де лежала ікона, розлетілася швидко і далеко за межі Полісся, а води джерела стали цілющими.

У 1917 році силами місцевих жителів був створений чоловічий монастир ікони Казанської Божої Матері.

З тих пір надзвичайно багато людей приїжджають поклонитися іконі та зануритися у святу воду чудотворного джерела.

Монастир влаштований на двох майданчиках – на «нижньому» знаходиться храм на честь Казанської ікони Божої Матері, святе джерело, купальня і роздягальні, монастирські корпуси.

На «верхньому» майданчику розташоване старе кладовище, остов храму на честь Усікновення глави Іоанна Предтечі, де були розстріляні в 1921 році ігумен Костянтин, чернець Іраклій і послушник Петро, монастирські корпуси.

Для відвідування монастирів потрібна відповідна «форма одягу»:

- жінки повинні обов'язково покривати голову хусткою, мати спідниці нижче колін, сукні та кофти з довгим рукавом;

- чоловіки повинні бути одягнені у штани.

Для занурення в джерело, жінкам обов'язково, а чоловікам бажано, мати довгі непрозорі сорочки з рукавами, що закривають плечі.

Водохреща – третє свято із зимового циклу. Як говорять у народі: «тріщи, не тріщи, а вже минули Водохрещі!». Значить, пів-зими уже нема. На Водохреща в Україні традиційно вітаються: «Христос охрещається», а у відповідь кажуть: «В річці Йордані».

proKorosten.net