|
Положення Конвенції ООН «Про права інвалідів» та її принципи мають бути реалізовані.
Нас найбільше діймає проблема безбар'єрності. Прийняті непогані програми і на державному, і на місцевому рівнях. Ніби щось і робиться. Є пандуси. Питання – для кого?
Думаю, що інваліди – віз очники і люди на милицях, кому довелося долати оті круті, а взимку ще і слизькі «Еверести», розуміють про що йдеться. Дочекатися би розуміння від спеціалістів, які проектують, споруджують чи реконструюють будинки офіси, магазини, аптеки, а при них – пандуси. На які візки розраховані такі прибудови?
Якщо ми – люди з особливими потребами як нас називають), то будь ласка, поцікавтесь нашою думкою, нашими реальними потребами. Бо, виконуючи Закон заради Закону, ви дійсно перетворюєте нас на громадян з обмеженими можливостями.
Поки що, нажаль, безбар'єрність та доступність реалізовані в нашому місті далеко не всюди. А тому необхідно розробити програму «Місто зручне для всіх».
Доступність, транспортне обслуговування інвалідів, індивідуальна мобільність – це питання, які потрібно вирішувати.
Абсолютно не забезпечується доступність до транспортних засобів. В місті відсутні автобуси та маршрутні таксі з низькою посадкою. Не вирішуються проблеми перевезення інвалідів. Недоступні для інвалідів (особливо для інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату, віз очників, інвалідів на милицях) автобуси, що курсують по місту.
Соціальне таксі, яке нібито має місто, не відповідає вимогам експлуатації, в зв’язку з тим, що не обладнане підйомником для інвалідів у візках, тому не експлуатується.
Власникам майданчиків для паркування автомобілів необхідно відвести спеціальні місця для паркування автомобілів інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату.
На зупинках громадського транспорту необхідно нанести спеціальну розмітку жовтого кольору. Це робиться для зручності та безпечного користування пасажирським транспортом людей з обмеженими фізичними можливостями. Розмітка вказує їм де саме знаходиться місце посадки, а водіям автобусів, маршруток – де треба зупинити транспортний засіб. Поряд з розміткою на тротуарі наноситься знак «Людина на візку».
Необхідно реконструювати міські дороги та зробити пониження бордюрів задля зручного з’їзду і заїзду з дороги на тротуар тих, хто пересувається на візку. Задля вирішення проблеми пересування інвалідів-візочників необхідно створити в м. Коростені службу «Інватаксі». Її працівники разом з волонтерами допомагатимуть інвалідам дістатися до потрібного місця. В цій службі мають бути машини спеціально пристосовані для перевезення людей з фізичними вадами. Для цього необхідна фінансова підтримка якоїсь зарубіжної організації та міської влади.
Також ми вважаємо, що необхідно започаткувати в місті проект «Пристосоване під функціональні потреби житло – запорука життєдіяльності людей з інвалідністю, які пересуваються в кріслах-візках». Запланувати адресне фінансування для створення умов заїзду-виїзду інвалідним візком з квартири на прибудинкову територію. І в першу чергу необхідно створити умови доступності в’їзду – виїзду тим учасникам проекту, які цього найбільш потребують.
Особливий акцент треба зробити на потреби дітей-інвалідів. Адже наша держава дедалі більше звертає увагу на інклюзивну освіту (освіту в загальноосвітньому закладі для дітей з особливими потребами). Також необхідно звернути увагу на потреби інвалідів, які ведуть активний спосіб життя. Розробити проект «Створення умов для доступного туризму та активного відпочинку людей з інвалідністю». Так, як жоден заклад відпочинку не може надати послуг для людей на візках.
Лише створення належних умов життя дасть змогу людям з особливими потребами повніше реалізувати особистий потенціал, брати активну участь у житті держави, інтегруватися у суспільство.
Голова Коростенського міського товариства інвалідів Л.Чалая |