Сьогоднішня бізнесова реальність – гра не віртуальна, проте не менш захоплива. Багато підприємців намагаються поринути в цю реальність і знайти там собі нішу. Хто знаходить, а хто розбиває свій бізнес на скалки, зіштовхнувшись з суворою правдою конкуренції та попиту.
Втім, немало бізнесменів на ділі доводять, що вміють мислити конструктивно та економічно обґрунтовано.
Ігор Філінюк, приватний підприємець, директор фірми «Пір’їнка», знайшов те, чого не вистачало споживачам, аби удосконалити і здоров’я, і домашній комфорт; сформував якісний сервіс і запропонував його за помірною ціною.
– З чого все починалося?
– Починалося все з ідеї. Я дізнався про те, що в інших областях України є сервіс з чистки та пошиття подушок, перин та ковдр. Прорахувавши рентабельність справи, виходячи з кількості населення Коростеня, вирішив придбати спеціальне обладнання для автоматизованої обробки пір’я способом сухої чистки. З часом я побачив, що ця послуга користується серйозним попитом, і тому вирішив відкрити філіали фірми у інших містах. Зараз «Пір’їнка» працює у шести містах України.
– Що означає спосіб сухої чистки?
– Це автоматизований спосіб обробки пір’я, в процесі чого воно розпушується. Людина приносить стару подушку; ми розпорюємо її, висипаємо пір’я до одного з двох бункерів машини, бактерицидна лампа вбиває кліщі, які, до речі, можуть жити не лише в старому, а в новому пір’ї. Вчені кажуть, що ми лягаємо в ліжко в середньому разом з двома мільйонами мікроскопічних кліщів. Ці кліщі виконують доволі корисну функцію – виїдають стару шкіру на нашому тілі. Але якщо їх стає більше, то вони починають шкодити і можуть спричинити алергію в людини, заважають її нормальному сну. І саме подушки – це місце, дуже сприятливе для розмножування кліщів. Взагалі рекомендовано кожні три-п’ять місяців дезинфікувати подушки та перини, та люди найчастіше роблять це тоді, коли вже або пір’я збилося, або воно почало вилазити крізь напірник.
– Наскільки капіталомістким є даний вид бізнесу?
– Розпочинаючи будь-яку справу, потрібно добре попрацювати. Так само й тут. Та я завжди притримуюсь принципу: «Бери на себе більше, ніж ти можеш зробити, тоді ти зробиш те, що ти можеш зробити». Важко було почати, і не тільки у фінансовому відношенні. Потрібно було оформлювати велику кількість документів, а також знайти місце, де можна придбати необхідну тканину. Між іншим, в Україні є лише три місця, де можна купити спеціальну якісну тканину для напірників. Навіть у Києві її немає. Тож пошук джерел сировини був найскладнішим.
– Скільки років працює «Пір’їнка»?
– Близько трьох років. І користується постійним попитом. Велику роль тут, крім усього, відіграє тканина, з якої шиємо напірник. Зараз ми маємо доступ до хорошої тканини з-за кордону, цупкої та щільної. Люди звикли рахувати якісною тканину, яка є приємною на дотик. Але насправді міцність тканини треба перевіряти або дивлячись крізь неї на світло, чи не просвітлюється, або вдихаючи через неї повітря. І чим важче вдихнути повітря, тим якісніша тканина. Інакше пір’я буде вибиватися з-під напірника.
– Які послуги, крім реставрації подушок, пропонує «Пір’їнка»?
– Ми приводимо до ладу перини та ковдри з пір’я, також шиємо на них напірники. Можемо зробити ковдру з подушки. І для цього достатньо навіть однієї повної подушки розміром 70 х 80 см. Ковдри з натурального матеріалу корисні, бо дозволяють тілу дихати. Тому на цей вид послуг також існує чималий попит.
– Чи існує конкуренція у цій сфері?
– Є. Але ми виграємо якістю тканини для напірників, а також тим, що кварцування пір’я в «Пір’їнці» – найдешевше в місті. В нас кожна людина є бажаною, і ми обслуговуємо її якісно та динамічно. Крім того, ми будуємо цінову політику так, щоб людям було вигідно у нас обслуговуватися. Крім цього, напірники шиємо на місці. Людина прийшла до нас, сказала: «Хочу напірник розміром 45х48 см». Будь-ласка.
– Чи вплинула криза на попит?
– Що таке криза? Це ніби точка, в якій вирішується, чи буде жити бізнес, чи помре. В нашій ситуації було вирішено, що бізнес буде жити – і ми працюємо з цією установкою. Ще один момент – людей цікавить стан свого здоров’я, комфорт, а тому бізнес і зараз рентабельний.
До речі, окрім того, що подушки дезінфікуємо і реставруємо, досить часто ми знаходимо і вилучаємо багато предметів явно окультного характеру, тобто голки, леза, підшиті чорні ганчірки, кістки великих розмірів, скло, жмені зерна, навіть предмети одягу, зашиті разом з пір’ям. В Овручі, була, наприклад, така ситуація: жінка привезла чистити подушку, а там знайшли предмет, обмотаний ниткою, якою обмотують ноги мерця. Коли розмотали, то побачили, що там – маленька іконка Ісуса Христа, тільки з закритими очима, і ця іконка приліплена до фотографії її чоловіка. Жінка була в шоці.
А є люди, які шукають золото в подушках, залишених у спадщину.
– Справді? Шукають чи знаходять?
– Шукають. Одна жінка принесла перину і сказала, що їй і двом її сестрам бабуся подарувала у спадщину по перині, сказавши, що в одній з них заховане золото. Одну перину вже перевірили, її перина була другою. Та золота в ній не виявили. Тож, можливо, золото – в перині третьої сестри. Інколи шукають в подушках золото, а знаходять цвяхи. Були й гроші, щоправда, ще царських часів. Багато знаходили монет Радянського Союзу.
– Чи вбачаєте ви перспективу в цьому бізнесі й надалі?
– Безперечно. Комусь дарують подушку. Хтось хоче змінити колір напірника, зробити ковдру. Багато людей мають хазяйство – гусей, качок, тобто відмінну сировину для подушок та перин. До речі, це хороший подарунковий варіант – і дешевше, ніж на ринку, і натуральне. Тобто площини для розвитку бізнесу вистачає, головне – не спати і йти вперед. |