Joomla Sport Template

Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, що використовує найману працю, і Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою затверджені наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260.

У ст. 48 КЗпПУ визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, що працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи більше п'яти днів.

Влаштовуючись на роботу, працівник повинен пред'явити працедавцю свою трудову книжку і вкладиш (при його наявності). Вкладиш до трудової книжки оформляється у випадку, якщо всі сторінки одного з розділів заповнені і немає місця для чергового запису. Найчастіше буває заповнений розділ «Відомості про роботу». Перший запис у відповідному розділі вкладиша проводиться під черговим порядковим номером, наступним за номером даного розділу самої трудової книжки (тобто у вкладиші продовжується нумерація записів, а не починається з першого номера). Приймати до оформлення вкладиш без книжки не можна.

Згідно п. 2.4 р. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.93р. № 58 (далі – Інструкція № 58), всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переводі на іншу постійну роботу або звільненні, а також про заохочення вносяться власником або уповноваженим їм органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше за тижневий термін, а при звільненні – в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). (У підприємця – згідно з трудовою угодою, зареєстрованою в центрі зайнятості.)

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць – двозначними). Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 1 серпня 2011 року, в графі 2 трудової книжки записується «01.08.2011». Записи виконуються акуратно, кульковою ручкою або пір'яною, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

Відповідно до п. 2.20-1 Інструкції № 58 трудові книжки працівників, що працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб – підприємців, зберігаються безпосередньо у працівників.

Підприємці здійснюють записи в трудові книжки працівників про прийом на роботу і звільненні з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, які зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості.

При прийомі на роботу вноситься запис: «Прийнятий на роботу (далі вказується професійна характеристика робіт) за трудовим договором (проставляються дата і номер договору), зареєстрованим в державній службі зайнятості (відображається повна назва центру зайнятості)», при цьому в графі 4 уточнюється, на підставі чого внесений запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер), зареєстрований (дата)»), а при звільненні – запис: «Звільнений з роботи (далі – підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпПУ», при цьому в графу 4 вноситься дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: «трудовий договір (номер) знятий з реєстрації (дата)». День звільнення вважається останнім днем роботи.

Внесені фізичною особою в трудові книжки записи (про прийом, звільнення) підтверджуються підписом посадовця органу державної служби зайнятості, що зареєстрував трудовий договір, і затверджуються його печаткою. Згідно п. 2.14 Інструкції № 58 записи про найменування роботи, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до найменування професій і посад, вказаних в Класифікаторі професій ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327. Дане правило є обов'язковим як для підприємств, установ, організацій, так і для фізичних осіб, які приймають працівників за трудовими договорами.

Таким чином, підставою для внесення запису про прийом на роботу в трудову книжку є зареєстрований в центрі зайнятості трудовий договір між підприємцем і працівником.

Працівникам, що влаштувалися на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше за п'ять днів після реєстрації трудового договору. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному листі) трудової книжки. Прізвище, ім'я і по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені і по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Згідно п. 2.12 Інструкції № 58 після проставляння дати заповнення трудової книжки, працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Оскільки підприємець не є юридичною особою, питання заповнення ним титульної сторінки трудової книжки є дискусійним. Крім того, в законодавстві відсутні вимоги до посадовців державної служби зайнятості про посвідчення печаткою відомостей, вказаних на першій сторінці (титульному листі) трудової книжки працівника, що приймається на роботу вперше.

У листі від 30.03.2006 р. № 2421 Держкомпідприємництво вважає, що фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності можуть оформляти трудові книжки працівникам, які вперше влаштовуються на роботу. При цьому посадовець центру зайнятості своїм підписом і печаткою завіряє тільки розділ трудової книжки «Відомості про роботу», в якому проводиться записи про прийом на роботу і звільненні з роботи згідно з укладеними трудовими угодами, зареєстрованими в державній службі зайнятості.

Мінюст в листі від 24.03.2006 р. № 21-5-172 відзначає, що Інструкція № 58 вимагає перегляду і внесення відповідних змін з даного питання. Проте зміни в неї так і не були внесені.

У листі Мінпраці від 23.03.2006 р. № ДЦ-12-1528/0/6-06 повідомляється, що невидання трудової книжки у вказаному випадку не є порушенням норм трудового законодавства і, отже, фізичну особу – працедавця не можна притягати до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 КУоАП. Період роботи (трудовий стаж) працівника можна підтвердити письмовими трудовими договорами, а страховий стаж (необхідний для розрахунку пенсії і інших соціальних виплат) підтверджується даними персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.

Отже, підприємець може на свій розсуд оформляти трудові книжки працівникам, що влаштовуються на роботу вперше, при цьому перша (титульна) сторінка трудової книжки залишиться не завіреним печаткою. Також підприємець може і не оформляти працівнику, що вперше влаштовується на роботу, трудову книжку, і це йому нічим не загрожує.

З одного боку, трудова книжка є основним підтвердженням стажу роботи на певній посаді. З іншою – якщо в подальшому працівник оформлятиметься на роботу на підприємство, там можуть не захотіти приймати трудову книжку, оформлену підприємцем (оскільки титульна сторінка у неї не завірена печаткою, тобто вона завірена неналежним чином), і запропонувати оформити нову трудову книжку.

Також при оформленні підприємцем (вперше) трудової книжки своєму працівнику можуть виникнути складнощі із завіренням відомостей про роботу працівниками державної служби зайнятості.