Як відомо із загальної кількості працюючих підприємців нашого міста майже більше половини сплачують єдиний податок.
І всіх турбує, що очікує їх в наступному році у зв’язку із прийняттям Податкового кодексу. Хоча цей документ ще не набрав законної сили та навколо єдиного податку – «кип’ять « справжні баталії.
Це насамперед пов язано з тим, що у проекті Податкового кодексу введена норма, що підвищує податки для громадян, які оплачують їх за спрощеною системою, залежно від того, де вони ведуть свій бізнес. Так, у статті 294.8 кодексу зазначено, що «фізичні особи, які ведуть господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або по всій території України, отримують одне свідоцтво платника податків і платять податок за ставкою 1500 грн. з розрахунку на календарний місяць».
Також проектом податкового кодексу вводяться різні ставки спрощеного податку залежно від того, де проживає платник податків. Якщо він веде підприємницьку діяльність у населеному пункті, де зареєстровано менше 150 тисяч чоловік, податкова ставка складе від 20 до 200 грн. на місяць. Якщо населений пункт більший, то ставка зростає до 200-600 грн. на місяць. Конкретний розмір ставки в цих діапазонах щороку встановлюють міські, сільські і селищні ради індивідуально для різних видів господарської діяльності. Винятком з цього принципу є підприємці, що працюють у сфері інформатизації, - для них розмір податку складає 1000 грн. на місяць.
Але таке нововведення порушує ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Відповідно до ст. 2 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Так само визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
По суті встановлення у проекті Податкового кодексу умови щодо суттєво більшого розміру єдиного податку у випадку, якщо особа зареєстрована в одному місці, а здійснює свою діяльність в іншому регіоні, обмежує права людини А отже маємо порушення принципу закладеного у ст.2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
А найсильнішою загрозою для спрощеної системи в проекті Податкового кодексу є збільшення кількості податків та зборів, які буде змушений платити підприємець, і відповідно, збільшення документообігу підприємця та витрат його часу на податкові процедури . Так, тепер підприємця, що працює за єдиним податком, звільнено від 16 видів податків та зборів, а згідно з проектом Податкового кодексу - буде звільнено лише від 4 видів податків та зборів.
Проект Податкового кодексу фактично зводить нанівець усі переваги спрощеної системи оподаткування і наближає її до загальної системи оподаткування. Фактично запропоновано ЗБІЛЬШИТИ кількість податків та зборів для підприємців, що працюють за спрощеною системою, а також звузити рамки застосування спрощеної системи. Насправді відбувається підміна ідеології спрощеної системи: залишається лише назва, а процедура сплати податків та звітування суттєво ускладнюється.
Для чого Указ Президента № 727/98 запровадив спрощену систему оподаткування? Передусім для того, щоб дати можливість підприємцям-початківцям накопичити первинний капітал для розвитку бізнесу. Бо загальній системі оподаткування властиве не тільки велике податкове навантаження, а й надмірна складність процедур звітності. Тим часом аж ніяк не кожний підприємець-початківець може собі дозволити найняти бухгалтера.
Указ Президента визначає, що за спрощеною системою можуть працювати юридичні особи (фірми), що мають не більше ніж 50 найманих працівників та дохід не більше ніж 1 мільйон гривень на рік, і фізичні особи (приватні підприємці), що мають не більше ніж 10 найманих працівників та дохід не більше ніж 500 тисяч гривень на рік.
В проекті Податкового кодексу зазначено, що за спрощеною системою зможуть працювати юридичні особи (фірми), що мають не більше ніж 50 найманих працівників та дохід не більше ніж 1 мільйон гривень на рік, та фізичні особи (приватні підприємці), що мають не більше ніж 5 найманих працівників та дохід не більше ніж 200 тисяч гривень на рік.
Як раніше вже було відмічено,в проекті Кодексу передбачено, що ставка єдиного податку для фізичних осіб теж може коливатися в межах від 20 до 200 гривень, але за умови, що дохід підприємця вміщується в певні межі - від 200 до 2000 гривень на місяць, бо ставку податку визначатимуть як 10% від доходу. Запроваджуючи обмеження доходу, проект Податкового кодексу заперечує саму ідею приватного підприємництва - можливість отримати адекватну винагороду за адекватну роботу. У такому разі зникає бажання підприємця докладати більших зусиль задля одержання більших грошей, а ця обставина, цілком зрозуміло, суттєво гальмує економічне зростання.
Ще одне обмеження підприємницької свободи в Податковому кодексі - обмеження місця провадження підприємницької діяльності. Тепер підприємець може провадити свою діяльність хоч по всій Україні (п. 3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року № 599 передбачає, що підприємець може провадити діяльність і за місцем реєстрації, і по всій території України). Натомість Кодекс зменшує можливість вибору місця діяльності: ним має стати безпосереднє місце виконання робіт чи надання послуг або місце проживання. У ст. 4014 проекту Кодексу саме так і зазначено: [...] місцем виконання робіт, надання послуг є місце, де особа, яка виконує роботи, надає послуги, організувала свою господарську діяльність або має постійне представництво, яке надає послуги, або (у разі відсутності такого місця) - місце проживання чи постійної адреси такої особи.
Точних прогнозів щодо того, наскільки зміняться доходи до бюджету і доходи підприємців після запровадження Податкового кодексу в такій редакції ніхто не склав.
Що б зрозуміти, що чекає вас в недалекому майбутньому ,ми надаємо таблицю ,в якій провели порівняльний аналіз діючий спрощеної системи та той ,яка передбачається у проекті.
|
Порівняльна таблиця
чинних норм Указу Президента №727/98 та проекту Податкового кодексу
щодо спрощеної системи оподаткування малого та середнього бізнесу
|
|
Указ Президента № 727/98 (діючий)
|
Проект закону України № 935 (пропоновані зміни до спрощеної системи оподаткування)
|
|
Запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва
|
юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
|
юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за зазначений період не перевищує 1 000 000 гривень.
|
|
фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
|
фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у яких кількість осіб, що перебувають у трудових відносинах з такою фізичною особою, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, за попередній рік не перевищує 5 - осіб. Обсяг виручки від продажу товарів, робіт, послуг за рік у зазначених суб'єктів не повинен перевищувати 200 000 гривень.
|
|
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва
|
Для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа , який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:
6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ згідно із ЗУ "Про ПДВ";
10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
|
Для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва, визначених у пункті "б" частини першої статті 15002, запроваджується сплата єдиного податку за ставкою 10 відсотків нормативного чистого доходу.(ст.15006 п.1) Об'єктом оподаткування для суб'єктів малого підприємництва, фізичних осіб, є нормативний чистий дохід, розмір якого встановлюється місцевою радою залежно від виду господарської діяльності. Нормативний чистий дохід не може бути встановлено менш як 200 гривень та більш як 2000 гривень на місяць. (Ст. 15004 п.4 пп.2)
Для суб'єктів малого підприємництва, юридичних осіб, запроваджується сплата єдиного податку за ставкою 5 процентів від об'єкту оподаткування.
|
|
Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):
|
1. податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%; 2. податку на прибуток підприємств; 3. податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); 4. плати (податку) за землю; 5. збору на спеціальне використання природних ресурсів; 6. збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; 7. збору до Державного інноваційного фонду; 8. збору на обов'язкове соціальне страхування; 9. відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; 10. комунального податку; 11. податку на промисел; 12. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; 13. збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; 14. внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; 15. внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; 16. плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
|
1. Податку на прибуток підприємств (за винятком сплати податку з доходів у вигляді дивідендів, процентів, а також з доходів, що отримують нерезиденти з джерел їх походження з України); 2. Податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); 3. Податку на майно (лише стосовно майна, що використовується суто для провадження підприємницької діяльності) (податок на майно запропоновано впровадити податковим кодексом, Розділ VI ); 4. Ринкового збору. ( На сьогодні ставка ринкового збору для фізичних осіб складає: від 0,05 до 0,15 НМД (неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), для юридичних осіб - від 0,2 до 2 НМД).
|
|
Дія не поширюється на:
|
суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального патенту; довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи; суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків; фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами; спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
|
на довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти або провадять спільну діяльність, та суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами.
|
|
Місце надання послуг
|
П.3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599, передбачає проведення діяльності як за місцем реєстраціїї так і по всій территорії України.
|
Ст. 4014 Місце продажу товарів, виконання робіт, надання послуг. п. 4 У всіх випадках, крім передбачених частиною (2) цієї статті, місцем виконання робіт, надання послуг є місце, де особа, яка виконує роботи, надає послуги, організувала свою господарську діяльність або має постійне представництво, яке надає послуги, або (у разі відсутності такого місця) - місце проживання чи постійної
|
І останнє: зміни до Податкового кодексу, в разі його ухвалення, не можна вносити протягом наступних 5 років.
|
|
Інформаційний центр «Приватної газети»
|
|