|
Всім суб’єктам підприємницької діяльності відомо яку кількість звітів, крім податкової, необхідно подавати до різних державних інстанцій. Як раптом новина: Президент України Віктор Янукович підписав закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який було прийнято 8 липня і згідно з яким вводиться в Україні єдиний соціальний внесок.
Він замінить існуючі зараз обов`язкові внески в чотири фонди державного соціального страхування.
Як повідомляє прес-служба президента, нова система набуде чинності з 1 січня 2011 року. Опції Пенсійного фонду, Фонду на випадок безробіття, Фонду з тимчасової втрати працездатності, Фонду від нещасних випадків більше не будуть дублюватися: функції обліку платників візьме на себе Пенсійний фонд. З 1 січня 2014 передбачається видача застрахованим особам посвідчення.
Згідно з розрахунками, нова система дозволить роботодавцям щорічно економити понад 2 млрд. грн, а адмінвитрати фондів соціального страхування скоротяться більш ніж на 60 млн. грн.
Питання про доцільність запровадження єдиного соціального внеску обговорювався дуже давно.
Що ж таке соціальний внесок? Для чого він потрібен? Як і в яких розмірах його сплачувати?
Єдиний соціальний внесок – це єдиний платіж до Пенсійного фонду, який міститиме в собі декілька внесків на соціальне та пенсійне страхування. Якщо у вас є работа, яку ви як роботодавець пропонуєте працівникам, то, відповідно, ви виплачуєте за неї зарплату. З цієї зарплати проводиться відрахування до Пенсійного фонду та ще трьох соціальних фондів – страхування на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності, та від нещасних випадків на виробництві. Які це несе незручності для роботодавця, зрозуміло:
- потрібно в усіх чотирьох фондах стати на облік;
- робити відрахування до цих фондів;
- заповнювати звітність по кожному фонду та звітувати в кожен окремо;
- слідкувати за термінами подання звітності в чотирьох фондах.
Введення ж єдиного соціального внеску має полегшити подання звітності до цих фондів – всі ці відрахування зводяться в один, єдиний соціальний внесок, який сплачується одною сумою. Взамін звітування в 4 різні інстанції ми сплачуємо і звітуємось лише до Пенсійного фонду – адже саме Пенсійний фонд буде адмініструвати цей внесок. Тобто роботи мало б бути в 4 рази менше. Це має радувати.
Який розмір єдиного внеску і як його вираховувати? Вираховуватись єдиний соціальний внесок буде за тим же механізмом, за яким сплачуються в даний момент внески до Пенсійного фонду. Як відомо, на даний момент внески складаються з:
- відрахувань із зарплати самого найманого працівника;
- нарахувань на фонд оплати праці, які проводить і оплачує роботодавець.
Із зарплати працівника відраховується приблизно 3,6 % – тобто 2% із зарплати поступає до Пенсійного, 1,6% – до інших соціальних фондів. Десь в цих межах і збережеться розмір внеску із зарплати найманого працівника.
А ось для роботодавця розмір цього соціального внеску буде коливатись в залежності від діяльності, і визначатись так званими класами ризику. І цих класів ні багато, ні мало, а цілих 67. Перший, найменший клас ризику, має відрахування в сумі 36,76%, останній, найбільший – 49,7%. Якщо ви проводите діяльність за декількома напрямками, то визначатись клас професійного ризику буде за основним видом економічної діяльності. Згідно з цим класом буде визначено відсоток нарахувань на фонд оплати праці, який матиме сплатити роботодавець. Так, наприклад, для бюджетних установ цей розмір становитиме 36,3%, для платників, які уклали з працівниками договори цивільно-правового характеру – 34,7%.
Отже, ми сплатили єдиний соціальний внесок на рахунок Пенсійного фонду. Як же ця сума буде розщеплюватись на 4 фонди? Розщеплення суми єдиного соціального внеску буде проводити Держказначейство, зараховуючи потім складові соціального внеску на рахунки відповідних соціальних фондів.
Єдиним органом, який буде проводити збір та контроль сплати єдиного соціального внеску, є Пенсійний фонд України.
В ньому ж буде вестись державний реєстр страхувальників та застрахованих осіб.
Згідно положеннь Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:
- фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування є платниками ЄСВ за найманих працівників та за себе – не менше розміру збору з мінімальної зарплати, але не більше максимального оподатковуваного внесками розміру (15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом));
- визначено, що «Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску»;
- термін сплати внеску для роботодавців – до 20 числа місяця наступного за звітним місяцем;
- передбачено, що «За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу)»;
- статтею 10 Закону передбачено можливість сплати ЄСВ на добровільних засадах;
- Пенсійний фонд має право проводити на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб – підприємців не частіше ніж один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, – позапланову перевірку. Перевірки проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.;
- Законом встановлюються штрафні санкції (п.11 статті 25) :
1) у разі ухилення від узяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (755-15), накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.);
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.);
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн. до 255 грн.);
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
- У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду або позову до суду;
- Рішення органів ПФУ про сплату внеску (пені, штрафів) мають статус виконавчих документів;
- Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. (п.16 статті 25).
А що кажуть державні органи? Очікується скорочення кількості чиновників, які подекуди дублюють роботу одне одного. Це веде за собою зменшення витрат бюджетних коштів. Також за рахунок спрощення зменшаться затрати роботодавців на ведення (адміністрування) єдиного соціального внеску.
Але ж має бути тут і якась хитрість? Не без того. Полегшиться контроль над роботодавцями. Як кажуть чиновники, зараз у несумлінних платників є можливість ухилятись від деяких фондів. А коли платіж буде єдиним, ухилитись від перерахування коштів у якийсь фонд буде неможливо, буде одна загальна сума до сплати. Тому чиновники очікуються покращення платіжної дисципліни.
А для суб’єктів підприємницької діяльності значно зменшиться документообіг. То можливо це і є перші кроки зменшення податкового тягара?
Інформаційний центр «Приватної газети»
|