В економічній частині передвиборної програми нового Президента України Віктора Федоровича Януковича були закладені податкові канікули для всього малого бізнесу та звільнення його від плати за реєстрацію та видачу усіх дозвільних документів.
З моменту обрання нового Президента України пройшло трохи більше місяця, а навколо цього питання вже утворилася гаряча дискусія. Так, бути податковим канікулах чи ні?І, взагалі, що таке податкові канікули?
Податкові канікули – це відстрочка щодо сплати податків з боку податкових органів
Податкові канікули е типовою формою податкового стимулювання. Вони надаються новим фірмам на певний період, коли, починаючи з якогось моменту, вони звільняються від прибуткового податку, їх перевага полягає в тому, що такі канікули забезпечують іноземним інвесторам простий режим оподаткування.
При використанні податкових канікул виникає питання: коли починати канікули? Тут існують три можливості: це може бути момент початку виробництва; перший рік, коли фірма отримує прибуток; або перший рік одержання фірмою позитивного кумулятивного прибутку від своїх операцій. Важливо визначити тривалість канікул. У більшості країн із перехідною економікою канікули є нетривалими. Тому їх користь для капіталомістких проектів украй незначна. Як свідчить досвід країн Азії й Угорщини тривалі канікули забезпечують можливість залучення довгострокових інвестицій.
Податкові пільги використовуються для зниження розміру оподатковуваного доходу підприємства, а податковий кредит - із метою безпосереднього зменшення суми виплачуваних податків.
А що відбувається у нас на Україні?
Перший віце-прем’єр України Андрій Клюєв прогнозує, що новий уряд зменшить податковий тиск на бізнес.
«Податки збільшувати не будемо... Навпаки, ми повинні понизити податковий тиск на підприємства і створити максимальні умови для інвестування», - сказав Клюєв і додав, що необхідно понизити податок на додану вартість, податок на прибуток, створити пільговий інвестиційний клімат на всій території України.
Віце-прем’єр зазначив, що вже у понеділок 29 березня п.р. буде запропоновано скоротити податок на додану вартість і податок на прибуток.
«Ситуація в країні дуже важка, таке враження, що по країні пройшло татаро-монгольське іго. Податки з підприємств забрали на півроку вперед, держбюджету немає, жодні держпрограми не затверджені...Треба серйозно і багато працювати. Ми на цьому тижні ухвалили багато рішень, стосовно кадрової політики. Зараз фахівці почали займатися держпрограмами, розвитком транспорту, енергетики. Готуються пропозиції до бюджету. Думаю, в перших числах квітня ми подамо його у Верховну Раду на розгляд. Ми повинні понизити податковий тиск на підприємства і створити сприятливі умови для інвестицій», - сказав перший віце-прем’єр.
Про майбутнє запровадження податкових канікул для малого бізнесу
днями повідомив і віце-прем'єр Сергій Тігіпко. За його словами, зараз опрацьовується модель, за якої малий бізнес буде позбавлений тільки від податку на прибуток. Щоправда, назвати точні терміни запровадження таких пільг Сергій Леонідович не наважився. Експерти ж вважають, що зробити це швидко не вдасться.
Так як ,сьогодні малий бізнес - це підприємства, що налічують не більше 50 працівників, обсяги річного доходу від реалізації товарів і послуг яких не перевищують 70 млн. грн. При таких критеріях кожен завод, маючи обсяги, скажімо, 200-300 млн., мобільно розділиться на декілька малих підприємств, і їх власник на законних підставах перестане платити податок на прибуток. Перешкодити цьому без додаткових законодавчих обмежень податкова не зможе. У результаті сумарні втрати бюджету будуть обчислюватися мільйонами.
«Введення податкових канікул призведе до зменшення доходної частини бюджету. Як показує досвід Росії, можливі зловживання як раз з боку дрібних компаній. Наші північні сусіди в 90-х роках ввели податкові канікули, що обернулося появою великої кількості фірм-одноденок, які просто не доживали до початку звітного періоду», - наводить приклад директор інвестиційної компанії Union Capital Валерій Краюшкін.
А от реалізація сценарію з наданням пільг за критерієм величини компанії найбільш показова на прикладі Пакистану. Майже десять років тому в Пакистані (основна діяльність країни - сільське господарство) в результаті податкової реформи, ініційованої тодішнім прем'єр-міністром Беназір Бхутто, великі землевласники отримали додаткові податки, а дрібні фермерські господарства від них були звільнені. Однак на практиці такі заходи призвели до ще більшого ухилення від податків - землевласники дробили свої угіддя, реєструючи їх на сотні дрібних господарств, щоб мінімізувати відрахування.
Щоправда, для мінімізації втрат бюджету від несплати малим бізнесом податку на прибуток влада може використовувати різні обмеження. Приміром, надання податкової пільги лише на етапі створення/становлення бізнесу. Це найбільш часто вживаний механізм у світовій практиці, тому що податкові преференції зазвичай надаються з метою залучення інвестицій та відкриття нових фірм. Величезний плюс такого підходу - просте адміністрування і обмеженість в термінах.
Як правило, для новостворених підприємств пільги пропонуються терміном до п'яти років і не підлягають відновленню (у Великобританії для нових компаній податок на прибуток знижено з 20 до 1%). Якщо ж після закінчення пільгового періоду компанія закривається (скажімо, щоб знову перереєструватися у новостворену), вона автоматично зобов'язана сплатити до бюджету (в процесі ліквідації) всі отримані пільги.
Ще один «обмежувач», який може використовувати влада, - це обсяги виручки. Зараз, згідно з новою методикою визначення малого бізнесу, таким є будь-яке підприємство з річним обігом до 70 млн. грн. Але у своїх заявах нова влада говорила про інші критерії - 5 або 10 млн. До речі, обсяг виручки в свій час став основним критерієм для надання податкової пільги у вигляді єдиного податку і в принципі непогано себе зарекомендував. У всякому разі, на думку більшості експертів, обійти обмеження в 500 тис. або 1 млн. «єдиноподатнику» досить складно.
Самі представники малого бізнесу не в захваті від такого трактування податкових канікул. Вони впевнені, що скасовувати податок на прибуток не потрібно, так як сплата саме цього податку ніколи не було проблемою. На думку керівника одного з підприємств малого бізнесу (обіг близько 5 млн. на рік), основна проблема - це контролюючі органи, які обходяться дорожче, ніж будь-які податки, і соціальні платежі.
«За 11 працівників доводиться платити більше 14 тис. грн. на місяць відрахувань до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування. Тоді як чесний податок на прибуток становить близько 1,5 тисячі», - розповідає бізнесмен.
Суто юридично для введення податкових канікул серйозних перешкод немає. але це вимагає внесення змін до чинного законодавства. Наприклад, буде необхідно узгодити співіснування звичайної системи оподаткування та «канікулярної», визначити порядок безболісного переходу від звичної системи до пільгової (і назад) і т.ін. Написання і використання таких документів може зайняти не один місяць, а отже, у цьому півріччі на скасування навіть податку на прибуток розраховувати не доводиться.
Але віце-прем'єр Тігіпко заявив в ефірі телеканалу ICTV,що законопроект про податкові канікули для малого бізнесу буде готовий через тиждень. За словами віце-прем'єра, якщо Верховна Рада оперативно прийме документ, ввести податкові канікули можна буде через місяць.
Що ж місяць – це не тривалий термін і цілком можливо, що вже скоро підприємства малого бізнесу будуть «відпочивати»?!
Інформаційний центр «Приватної газети» |